бідачисько —
бідачи́сько іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
бідачисько —
БІДАЧИ́СЬКО, а, ч., розм. Те саме, що бідола́ха. І даремно він [поет], бідачисько, безсонними ночами числив зорі і вчився читати (І.
Словник української мови у 20 томах
бідачисько —
БІДАЧИ́СЬКО, а, ч. і с., розм. Бідна, нещасна людина; бідолаха. І даремно він [поет], бідачисько, безсонними ночами "числив зорі і вчився читати.." (Фр., XVI, 1955, 110).
Словник української мови в 11 томах