бідачка

біда́чка → бідака

Значення в інших словниках

1. бідачка — біда́чка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. бідачка — -и, розм., рідко. Жін. до бідак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бідачка — БІДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до біда́к. Побачивши свого єдиного сина зомлілого, .. бідачка [Бенедьова мати] гадала, що вже по її синові (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. бідачка — БІДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до біда́к. Побачивши свого єдиного сина зомлілого,.. бідачка [Бенедьова мати] гадала, що вже по її синові (Фр., V, 1951, 268).  Словник української мови в 11 томах