бідачка
БІДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до біда́к.
Побачивши свого єдиного сина зомлілого,.. бідачка [Бенедьова мати] гадала, що вже по її синові (Фр., V, 1951, 268).
Словник української мови (СУМ-11)БІДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до біда́к.
Побачивши свого єдиного сина зомлілого,.. бідачка [Бенедьова мати] гадала, що вже по її синові (Фр., V, 1951, 268).
Словник української мови (СУМ-11)