Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
бідовий —
бідо́вий прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
бідовий —
див. бистрий
Словник чужослів Павло Штепа
бідовий —
БІДО́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Жвавий, сміливий, рішучий. То був хлопчик на вигляд років дванадцяти, бідовий, непосидющий (С. Васильченко); З гарячою промовою виступила Ярина. Я не знав, що вона така бідова, така рішуча (Ю.
Словник української мови у 20 томах
бідовий —
див. жвавий; спритний
Словник синонімів Вусика
бідовий —
БІДО́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Жвавий, сміливий, рішучий. То був хлопчик на вигляд років дванадцяти, бідовий, непосидющий (Вас., І, 1959, 72); З гарячою промовою виступила Ярина. Я не знав, що вона така бідова, така рішуча (Збан., Малин.
Словник української мови в 11 томах