білоручка
білору́чка
-и, ч. і ж., розм.
Той, хто цурається фізичної, чорної роботи; нероба.
|| Не призвичаєна до фізичної праці людина; пестун, пестунка.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибілору́чка
-и, ч. і ж., розм.
Той, хто цурається фізичної, чорної роботи; нероба.
|| Не призвичаєна до фізичної праці людина; пестун, пестунка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови