Значення в інших словниках
-
білітися —
білі́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
білітися —
[б'іл’ітиес'а] -л'ійеіц':а, -л'ійуц':а
Орфоепічний словник української мови
-
білітися —
БІЛІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що білі́ти 2. Понад ставом білілися крізь туман хатки (Панас Мирний); Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (І. Франко); Білівся, як сніг, адамашковий обрус на столі, а стіл аж угинався під тягарем дорогої посуди (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах
-
білітися —
БІЛІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що білі́ти 2. Понад ставом білілися крізь туман хатки (Мирний, III, 1954, 305); Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (Фр., VII, 1951, 291).
Словник української мови в 11 томах
-
білітися —
Білітися, -ліюся, -єшся гл. = біліти. Уже в мого Іванечка і своя хатка кінець села біліється. Федьк.
Словник української мови Грінченка