біліти
білі́ти
-ію, -ієш, недок.
1》 Ставати, робитися білим, світлим, ясним.
|| Ставати, робитися блідим; бліднути.
2》 Вирізнятися білим кольором; виднітися (про що-небудь біле).
|| Світитися білим відблиском.
|| Цвісти білим, світлим цвітом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови