білітися
БІЛІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що білі́ти 2.
Понад ставом білілися крізь туман хатки (Мирний, III, 1954, 305);
Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (Фр., VII, 1951, 291).
Словник української мови (СУМ-11)