важкохворий

важкохво́рий

-а, -е.

Який важко хворіє.

|| у знач. ім. важкохворий, -рого, ч.; важкохвора, -рої, ж.

Значення в інших словниках

1. важкохворий — важкохво́рий іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. важкохворий — ВАЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який важко хворіє, має важку хворобу. 14 квітня вилетів до Сімферополя важкохворий старший механік (з газ.); // у знач. ім. важкохво́рий, рого, ч.; важкохво́ра, рої, ж. Той (та), хто важко хворіє.  Словник української мови у 20 томах
3. важкохворий — ВАЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який важко хворіє; // у знач. ім. важкохво́рий, рого, ч.; важкохво́ра, рої, ж. Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохворого (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах