вдавлений
вда́влений
I (удавлений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вдавити I.
|| у знач. прикм.Який має заглибину.
II див. удавлений I.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивда́влений
I (удавлений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вдавити I.
|| у знач. прикм.Який має заглибину.
II див. удавлений I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови