величати
велича́ти
-аю, -аєш, недок., перех.
1》 Називати кого-небудь шанобливим ім'ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього.
|| розм. Називати кого-небудь ім'ям згідно з його чином; титулувати.
|| ірон. Називати когось яким-небудь ім'ям, прізвиськом, образливим або невідповідним, невластивим йому.
|| розм. Називати по батькові.
|| Взагалі називати.
2》 Прославляти, вихваляти, звеличувати.
3》 фольк. Вшановувати когось, співаючи на його честь обрядову пісню.
Великий тлумачний словник сучасної української мови