вертун
верту́н
I -а, ч.
1》 Неспокійна, непосидюча, вертлява людина.
2》 Голуб штучно виведеної породи, що може у польоті перекидатися через голову або крило.
Сосновий вертун — хвороба молодих сосен, що проявляється у викривленні пагонів.
II див. вертуни.
Великий тлумачний словник сучасної української мови