Значення в інших словниках
-
вертунець —
вертуне́ць іменник чоловічого роду, істота кажан діал.
Орфографічний словник української мови
-
вертунець —
ВЕРТУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм. 1. Зменш.-пестл. до верту́н¹ 1–3. – Нас при хаті всього – я та горобчики. – Горобчики? – Вони, голубчики. Повернулися, – засяяли в обрамленні зморщок лагідні бабині очі... – Ось побачите моїх вертунців (А. Михайленко). 2. діал.
Словник української мови у 20 томах
-
вертунець —
КАЖА́Н (нічний ссавець з широкими крилами, утвореними перетинками між пальцями ніг), ЛЕТЮ́ЧА МИ́ША, ВЕРТУНЕ́ЦЬ діал., ЛИ́ЛИК діал. Невидимі кажани шурхали над головою (М.
Словник синонімів української мови
-
вертунець —
ВЕРТУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Кажан. Одні тільки вертунці часом літали перед його очима (Мирний, II, 1954, 226).
Словник української мови в 11 томах
-
вертунець —
Вертунець, -нця м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима. Мир. ХРВ. 306.
Словник української мови Грінченка