Значення в інших словниках
-
вершницький —
ве́ршницький прикметник
Орфографічний словник української мови
-
вершницький —
ВЕ́РШНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до вершника. – Хай же, – говорять довкола, – Встане і йде собі геть від вершницьких місць у театрі Той, що достатки його не доходять законної міри (М. Зеров, пер. з тв.
Словник української мови у 20 томах
-
вершницький —
ВЕ́РШНИЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до ве́ршник 2.
Словник української мови в 11 томах