вершницький

ВЕ́РШНИЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до ве́ршник 2.

Значення в інших словниках

1. вершницький — ве́ршницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вершницький — -а, -е. Прикм. до вершник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вершницький — ВЕ́РШНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до вершника. – Хай же, – говорять довкола, – Встане і йде собі геть від вершницьких місць у театрі Той, що достатки його не доходять законної міри (М. Зеров, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах