весталка
веста́лка
-и, ж.
Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості та зобов'язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині.
Великий тлумачний словник сучасної української мови