весталка

ВЕСТА́ЛКА, и, ж. Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості і зобов’язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині.

Я тільки безборонно бачу в вікна..: веселі сатурналії, поважні теорії жерців, похід весталок (Л. Укр., III, 1952, 281).

Значення в інших словниках

1. весталка — веста́лка іменник жіночого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. весталка — -и, ж. Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості та зобов'язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. весталка — Жриця  Словник чужослів Павло Штепа
4. весталка — ВЕСТА́ЛКА, и, ж. Жриця давньоримської богині Вести. Я тільки безборонно бачу в вікна на вулицях весь ідолянський [ідольський] культ: веселі сатурналії, ..  Словник української мови у 20 томах
5. весталка — Веста́лка, -та́лки, -та́лці; -та́лки, -та́лок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)