Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
вибухлий —
ви́бухлий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
вибухлий —
ВИ́БУХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́бухнути. Над містом слався ядучий дим від пожежі, стовпом стояла курява від допіру вибухлих бомб (В. Кучер); Весь світ уже ніби просмердівся цим гарячим нудотним чадом вибухлих мін (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
вибухлий —
ВИ́БУХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́бухнути. Над містом слався ядучий дим від пожежі, стовпом стояла курява від допіру вибухлих бомб (Кучер, Голод, 1961, 160).
Словник української мови в 11 томах