визволений

ви́зволений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до визволити.

|| визволено, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. визволений, -ного, ч.

Значення в інших словниках

1. визволений — ви́зволений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. визволений — ВИЗВОЛЕНИЙ – ВИЗВОЛЬНИЙ Визволений. Звільнений від ворога, з ув’язнення тощо: визволена країна, визволене місто, визволений раб, визволений в’язень. Визвольний.  Літературне слововживання
3. визволений — ВИ́ЗВОЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́зволити. Справа була скінчена, честь роду визволена з ганьби (М. Коцюбинський); Депо працюватиме на новому місці до того дня, коли можна буде повернутися на визволену від окупантів Батьківщину (О.  Словник української мови у 20 томах
4. визволений — Ви́зволений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. визволений — ВИ́ЗВОЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́зволити. Жив в Римі десь.. Памфилій, визволений раб, грек родом (Фр., XIII, 1954, 214); Депо працюватиме на новому місці до того дня, коли можна буде повернутися на визволену від окупантів Батьківщину (Донч.  Словник української мови в 11 томах
6. визволений — Визволе́ний, -а, -е Освободительный. Науки визволені. К. ПС. 46. — лист. Освободительная грамота. Которий би мог бідний невольник одгадати, мог би йому листи визволені писати, щоб не мог ніхто нігде зачепляти. АД. І. 209.  Словник української мови Грінченка