викінченість

ви́кінченість

-ності, ж.

Абстр. ім. до викінчений 2).

Значення в інших словниках

1. викінченість — ви́кінченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. викінченість — ВИ́КІНЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́кінчений 2. Вже все у виставі стало на своє місце, а режисер усе не випускав п'єсу, домагаючись повної викінченості кожного образу (В.  Словник української мови у 20 томах
3. викінченість — ВИ́КІНЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́кінчений 2. Вже все у виставі стало на своє місце, а режисер усе не випускав п’єсу, домагаючись повної викінченості кожного образу (Собко, Стадіон, 1954, 369).  Словник української мови в 11 томах