викінченість

ВИ́КІНЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́кінчений 2.

Вже все у виставі стало на своє місце, а режисер усе не випускав п’єсу, домагаючись повної викінченості кожного образу (Собко, Стадіон, 1954, 369).

Значення в інших словниках

1. викінченість — ви́кінченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. викінченість — -ності, ж. Абстр. ім. до викінчений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викінченість — ВИ́КІНЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́кінчений 2. Вже все у виставі стало на своє місце, а режисер усе не випускав п'єсу, домагаючись повної викінченості кожного образу (В.  Словник української мови у 20 томах