виманювання

вима́нювання

-я, с.

Дія за знач. виманювати.

Значення в інших словниках

1. виманювання — вима́нювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виманювання — ВИМА́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вима́нювати. Прокуратура порушила справу стосовно чиновника за виманювання грошей у приватного підприємця (з газ.); Для виманювання зі схованок вовків або диких качок мисливці вдавалися до відтворення власним голосом вовчого виття чи качиного крякання (з Інтернету).  Словник української мови у 20 томах
3. виманювання — ВИМА́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вима́нювати.  Словник української мови в 11 томах