виманювання
ВИМА́НЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вима́нювати.
Прокуратура порушила справу стосовно чиновника за виманювання грошей у приватного підприємця (з газ.);
Для виманювання зі схованок вовків або диких качок мисливці вдавалися до відтворення власним голосом вовчого виття чи качиного крякання (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)