Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
вимочений —
ви́мочений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
вимочений —
ВИ́МОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мочити. Довгі без кінця мережі моталися на легкому вітрі, неначе жмути чорних шнурків, вимочених в смолі (І. Нечуй-Левицький); Чортів патлач рішуче підсунув до себе книжку, нахиливши до неї своє вимочене лице (В.
Словник української мови у 20 томах
вимочений —
ви́мочений: ◊ як ви́мочена ку́рка → курка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
вимочений —
ВИ́МОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мочити. Довгі без кінця мережі моталися на легкому вітрі, неначе жмути чорних шнурків, вимочених в смолі (Н.-Лев., II, 1954, 221); Вимочені гриби вкладають шапками вниз у бочки або скляні банки (Укр.
Словник української мови в 11 томах