Великий тлумачний словник сучасної мови

винахідниця

винахі́дниця

-і.

Жін. до винахідник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. винахідниця — винахі́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. винахідниця — ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. – Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (М. Руденко); Афіну Палладу греки вважали винахідницею плуга і музичних інструментів (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. винахідниця — Винахі́дниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. винахідниця — ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. — Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (Руд., Вітер.., 1958, 383).  Словник української мови в 11 томах