Значення в інших словниках
-
винахідниця —
винахі́дниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
винахідниця —
ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. – Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (М. Руденко); Афіну Палладу греки вважали винахідницею плуга і музичних інструментів (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
винахідниця —
Винахі́дниця, -ці; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
винахідниця —
ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. — Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (Руд., Вітер.., 1958, 383).
Словник української мови в 11 томах