винахідниця —
-і. Жін. до винахідник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
винахідниця —
ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. – Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (М. Руденко); Афіну Палладу греки вважали винахідницею плуга і музичних інструментів (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
винахідниця —
ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. — Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (Руд., Вітер.., 1958, 383).
Словник української мови в 11 томах