1. Орфографічний словник української мови

винахідниця

винахі́дниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винахідниця — -і. Жін. до винахідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. винахідниця — ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. – Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (М. Руденко); Афіну Палладу греки вважали винахідницею плуга і музичних інструментів (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. винахідниця — Винахі́дниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. винахідниця — ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. — Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (Руд., Вітер.., 1958, 383). Словник української мови в 11 томах