винахідниця
Винахі́дниця, -ці; -ниці, -ниць
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винахідниця — винахі́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- винахідниця — -і. Жін. до винахідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винахідниця — ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. – Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (М. Руденко); Афіну Палладу греки вважали винахідницею плуга і музичних інструментів (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- винахідниця — ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. — Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (Руд., Вітер.., 1958, 383). Словник української мови в 11 томах