винахідниця
ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж.
Жін. до винахі́дник.
– Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (М. Руденко);
Афіну Палладу греки вважали винахідницею плуга і музичних інструментів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)