Великий тлумачний словник сучасної мови

високоверхий

високове́рхий

-а, -е.

Який має високий верх або високу вершину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. високоверхий — високове́рхий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. високоверхий — ВИСОКОВЕ́РХИЙ, а, е. Який має високий верх або високу вершину. Цвітуть-процвітають маки городні, і високоверхі коноплі зеленіють (Марко Вовчок); Прибулець не вдався до критики, видно, був із розряду людей делікатних, навіть підхвалив дівчат...  Словник української мови у 20 томах
  3. високоверхий — ВИСОКОВЕ́РХИЙ, а, е. Який має високий верх або високу вершину. Цвітуть-процвітають маки городні і високоверхі коноплі зеленіють (Вовчок, І, 1955, 11); В високоверхому домі на учті весільній сиділи Всі Менелая славетного родичі...  Словник української мови в 11 томах