Великий тлумачний словник сучасної мови

вихання

виха́ння

-я, с., розм.

Дія за знач. вихати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вихання — виха́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вихання — ВИХА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виха́ти і виха́тися. – А вже ті вихання головою та станом... – почав отець Тарасій (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. вихання — ВИХА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виха́ти. — А вже ті вихання головою та станом… — почав отець Тарасій (Н.-Лев., III, 1956, 372).  Словник української мови в 11 томах
  4. вихання — Виха́ння, -ня с. Маханіе, размахиваніе.  Словник української мови Грінченка