вишній
ви́шній
-я, -є, заст.
1》 Який знаходиться, міститься на великій відстані від землі.
2》 церк. Який виходить із неба, від Бога. Вишня премудрість.
3》 у знач. ім., церк. Вишній, -нього, ч. Божество, Бог.
Великий тлумачний словник сучасної української мови