вкорінюватися

вкорі́нюватися

(укорінюватися), -юється і вкорінятися (укорінятися), -яється, недок., вкоренитися (укоренитися), -иться, док.

1》 Вростати корінням у ґрунт (про рослини).

2》 перен. Міцно встановлюватися, запроваджуватися, узвичаюватися.

|| Зміцнюватися.

Значення в інших словниках

1. вкорінюватися — вкорі́нюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вкорінюватися — див. ЗАКОРІНЮВАТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
3. вкорінюватися — ВКОРІ́НЮВАТИСЯ (УКОРІ́НЮВАТИСЯ), юється, ВКОРІНЯ́ТИСЯ (УКОРІНЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., ВКОРЕНИ́ТИСЯ (УКОРЕНИ́ТИСЯ), и́ться, рідше ВКОРІ́НИТИСЯ (УКОРІ́НИТИСЯ), иться, док. 1. Вростати корінням у ґрунт (про рослини).  Словник української мови у 20 томах
4. вкорінюватися — див. рости  Словник синонімів Вусика
5. вкорінюватися — ПРИЙМА́ТИСЯ (про рослини — починати рости після посадки, пересадки), ПРИЖИВА́ТИСЯ, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ (ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯ рідше) (про пересаджене); УКОРІ́НЮВАТИСЯ (ВКОРІ́НЮВАТИСЯ), УКОРІНЯ́ТИСЯ (ВКОРІНЯ́ТИСЯ) (укріплятися корінням у ґрунті). — Док.  Словник синонімів української мови
6. вкорінюватися — ВКОРІ́НЮВАТИСЯ (УКОРІ́НЮВАТИСЯ), юється і ВКОРІНЯ́ТИСЯ (УКОРІНЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., ВКОРЕНИ́ТИСЯ (УКОРЕНИ́ТИСЯ), и́ться, док. 1. Вростати корінням у грунт (про рослини). Суниці, посаджені восени, до морозів добре вкорінюються (Сад. і ягідн.  Словник української мови в 11 томах