вогнегасник
вогнега́сник
огнегасник, -а, ч.
Переносне чи пересувне обладнання для гасіння пожежі за рахунок випускання запасеної вогнегасної речовини.
Водний вогнегасник — вогнегасник із зарядом води або води з домішками.
Пінний вогнегасник — вогнегасник із зарядом піноутворювачів різноманітних видів.
Повітряно-пінний вогнегасник — вогнегасник із зарядом водяного розчину піноутворювальних домішок.
Порошковий вогнегасник — вогнегасник із зарядом діоксиду вуглецю.
Хімічний пінний вогнегасник — вогнегасник із зарядом хімічних речовин, які в момент приведення вогнегасника в дію вступають у реакцію з утворенням піни.
Хладоновий вогнегасник — вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини на основі галогенованих вуглеводнів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови