вогнегасник
ВОГНЕГА́СНИК, а, ч. Апарат для гасіння пожежі хімічними засобами.
Кожний комбайн, молотильний та зерноочисний токи повинні бути обладнані засобами протипожежного захисту: вогнегасниками, ящиками з піском (Орг. і технол. тракт, робіт, 1956, 133);
— Дайте розпорядження підготувати помпи, вогнегасники і шлюпки для спуску на допомогу потопаючим (Трубл., II, 1955, 384).
Словник української мови (СУМ-11)