Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
вогнегасник —
вогнега́сник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
вогнегасник —
Огнетушитель — fire extinguisher — Feuerlöscher, Feuerlöschgerät, Feuerlöschapparat — апарат для гасіння пожежі. Являє собою ємкість із запірно-пусковим пристроєм і насадкою для формування струменя. На підприємствах гірн. пром-сті застосовуються...
Гірничий енциклопедичний словник
вогнегасник —
огнегасник, -а, ч. Переносне чи пересувне обладнання для гасіння пожежі за рахунок випускання запасеної вогнегасної речовини. Водний вогнегасник — вогнегасник із зарядом води або води з домішками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вогнегасник —
ВОГНЕГА́СНИК, а, ч. Апарат для гасіння пожежі хімічними засобами. – Дайте розпорядження підготувати помпи, вогнегасники і шлюпки для спуску на допомогу потопаючим (М.
Словник української мови у 20 томах
вогнегасник —
Переносний пристрій для гасіння пожежі; містить резервуар із спеціальною речовиною (або її компонентами), яка викидається при дії в.; розрізняють в.: рідинні (водяні), пінні, снігові, а також хіміч. та порошкові, які застосовуються, зокрема, при загорянні електрообладнання й цінних предметів.
Універсальний словник-енциклопедія
вогнегасник —
ВОГНЕГА́СНИК, а, ч. Апарат для гасіння пожежі хімічними засобами. Кожний комбайн, молотильний та зерноочисний токи повинні бути обладнані засобами протипожежного захисту: вогнегасниками, ящиками з піском (Орг. і технол.
Словник української мови в 11 томах