Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
войовничість —
войовни́чість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
войовничість —
ВОЙОВНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. войовни́чий. Саме панувало тимчасове замир'я, племена не виявляли войовничості, і Назон міг безтривожно заглиблюватись у їхні степи (О.
Словник української мови у 20 томах
войовничість —
ВОЙОВНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. войовни́чий. Вони [кочовики-скотарі], як розповідають греки, відзначалися великою войовничістю й хоробрістю (Іст. СРСР, І, 1956, 13); Але войовничість Насті одразу збили жінки бідняків (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 137).
Словник української мови в 11 томах