Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
волоття —
воло́ття іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
волоття —
Я, с. Колоски проса чи вівса. ...кремезні кількасотлітні кореневища почали випростовуватися до найтоншого волоття, і дорісши до голови маленького хлопчика, стало стелитися, як по стелі. (Т.1,кн.2:140).
Словник поетичної мови Василя Стуса
волоття —
ВОЛО́ТТЯ, я, с. Збірн. до во́лоть. Олександр Іванович .. ніжно погладив волоття, що вже звисало з одного достиглого качана [кукурудзи] (Б. Антоненко-Давидович); Овес і ячмені гналися в колос, просо вже схилялося молодим волоттям до землі (В.
Словник української мови у 20 томах
волоття —
ВО́ЛОТЬ (дрібні колоски, їх цвіт і зерно на одному стеблі), ВО́ЛОТ збірн., ВОЛО́ТТЯ, КИ́ТИЦЯ, СУЛТА́Н, МІТЕ́ЛКА (про очерет, просо); КУНИ́ЦЯ рідше, КУНЯ́ діал. (про очерет). Видався паркий ранок, і коноплі пахтіли на всю низину, викинули волоть проса (К.
Словник синонімів української мови
волоття —
ВОЛО́ТТЯ, я, с. Збірн. до во́лоть і во́лот. Овес і ячмені гналися в колос, просо вже схилялося молодим волоттям до землі (Кучер, Трудна любов, 1960, 603); Щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим, волоттям очерет (Стельмах, Хліб..
Словник української мови в 11 томах
волоття —
Волоття, -тя с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! Мет. 206. У кукурузы — волосообразныя кисти сверху.
Словник української мови Грінченка