вороненький

вороне́нький

-а, -е, нар.-поет.

Зменш.-пестл. до вороний.

|| у знач. ім. вороненький, -кого, ч. Вороний кінь.

Значення в інших словниках

1. вороненький — вороне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вороненький — ВОРОНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Зменш.-пестл. до ворони́й. Із діброви Козак виїжджає, Під ним коник вороненький Насилу ступає (Т. Шевченко); Здалека доноситься пісня: ..  Словник української мови у 20 томах
3. вороненький — див. кінь  Словник синонімів Вусика
4. вороненький — Вороне́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вороненький — ВОРОНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Зменш.-пестл. до ворони́й, Із діброви Козак виїжджає,.. Під ним коник вороненький Насилу ступає (Шевч., І, 1951, 7); Здалека доноситься пісня: .. Ой, коню вороненький, Товаришу мій вірненький (Мирний, V, 1955, 111); // у знач. ім. вороне́нький, кого, ч. Вороний кінь.  Словник української мови в 11 томах
6. вороненький — Вороненький, -а, -е ум. отъ вороний.  Словник української мови Грінченка