Значення в інших словниках
-
воронько —
ВОРОНЬКО́, а́, ч., рідко. Кінь вороної масті. Пускається [Максим] навздогін своїм баским бистроногим вороньком... (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
Воронько —
Воронько́ прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
воронько —
див. кінь
Словник синонімів Вусика
-
воронько —
ВОРОНИ́Й (кінь чорної масті), ВОРОНЕ́ЦЬ, ВОРОНЬКО́. Поскрипує по вибоях карета, Сопе під гору пара вороних (А. Малишко); Воронець влетів у двір, дядько Себастіян скочив на землю (М. Стельмах); А коник он який — воронько гривастий! (І. Цюпа).
Словник синонімів української мови
-
воронько —
ВОРОНЬКО́, а, ч. Кінь вороної масті. Пускається [Максим] навздогін своїм баским бистроногим вороньком… (Мирний, І, 1954, 118).
Словник української мови в 11 томах