воронько

ВОРОНИ́Й (кінь чорної масті), ВОРОНЕ́ЦЬ, ВОРОНЬКО́. Поскрипує по вибоях карета, Сопе під гору пара вороних (А. Малишко); Воронець влетів у двір, дядько Себастіян скочив на землю (М. Стельмах); А коник он який — воронько гривастий! (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. воронько — -а, ч. Кінь вороної масті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. воронько — ВОРОНЬКО́, а́, ч., рідко. Кінь вороної масті. Пускається [Максим] навздогін своїм баским бистроногим вороньком... (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. Воронько — Воронько́ прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
4. воронько — див. кінь  Словник синонімів Вусика
5. воронько — ВОРОНЬКО́, а, ч. Кінь вороної масті. Пускається [Максим] навздогін своїм баским бистроногим вороньком… (Мирний, І, 1954, 118).  Словник української мови в 11 томах