воронько
ВОРОНЬКО́, а́, ч., рідко.
Кінь вороної масті.
Пускається [Максим] навздогін своїм баским бистроногим вороньком... (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)ВОРОНЬКО́, а́, ч., рідко.
Кінь вороної масті.
Пускається [Максим] навздогін своїм баским бистроногим вороньком... (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)