втручати
втруча́ти
(утручати), -аю, -аєш, недок., втрутити (утрутити), втручу, втрутиш, док., перех., у що і без додатка.
1》 Штовхаючи кого-, що-небудь, впихати до чогось, кудись.
2》 перен., діал. Вставляти в розмову (власне зауваження, слово тощо).
Великий тлумачний словник сучасної української мови