Великий тлумачний словник сучасної мови

вудило

вуди́ло

-а, с., рідко.

Те саме, що вудлище.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вудило — вуди́ло іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вудило — ВУДИ́ЛО¹ див. вуди́ла. ВУДИ́ЛО², а, с., рідко. Те саме, що ву́длище. – Яке приємне почуття, коли зловиш [рибу], – з тремтінням у голосі проговорила вона, незграбно тримаючи вудило обома руками (Олесь Досвітній)...  Словник української мови у 20 томах
  3. вудило — ВУ́ДЛИЩЕ (тонкий і гнучкий прут — ручка вудки), ВУДИ́ЛИЩЕ, ВУДИ́ЛО, ВУ́ДИЛЬНО діал. І короп кидається у глибінь, згинає вудлище в дугу широку (М. Рильський); Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив.. на човні з вудилищем (О.  Словник синонімів української мови
  4. вудило — ВУДИ́ЛО, а, с., рідко. Те саме, що ву́длище. — Яке приємне почуття, коли зловиш [рибу], — з тремтінням у голосі проговорила вона, незграбно тримаючи вудило обома руками (Досв., Вибр., 1959, 53).  Словник української мови в 11 томах
  5. вудило — Вудило, -ла с. = вудлище. Желех.  Словник української мови Грінченка