Великий тлумачний словник сучасної мови

вудильний

вуди́льний

I -а, -е.

Прикм. до вудила.

II -а, -е.

Признач. для вудіння.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вудильний — вуди́льний 1 прикметник від: вудила вуди́льний 2 прикметник для вудіння  Орфографічний словник української мови
  2. вудильний — ВУДИ́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до вуди́ла. У Бердянському кургані знайдено два вуздечні набори: залізні вудила, бронзові псалії, вудильні кільця та залізний ланцюжок з бронзовими бляхами трикутної форми (із журн.). ВУДИ́ЛЬНИЙ², а, е. Признач. для вудіння.  Словник української мови у 20 томах
  3. вудильний — ВУДИ́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до вуди́ла. ВУДИ́ЛЬНИЙ², а, е. Признач. для вудіння.  Словник української мови в 11 томах