вудильний

ВУДИ́ЛЬНИЙ¹, а, е.

Прикм. до вуди́ла.

У Бердянському кургані знайдено два вуздечні набори: залізні вудила, бронзові псалії, вудильні кільця та залізний ланцюжок з бронзовими бляхами трикутної форми (із журн.).

ВУДИ́ЛЬНИЙ², а, е.

Признач. для вудіння.

Зуби піраній дуже гострі й міцні: палицю з твердого дерева перекушують вмить, навіть товсті вудильні гачки не можуть устояти проти сили їхніх зубів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. вудильний — вуди́льний 1 прикметник від: вудила вуди́льний 2 прикметник для вудіння  Орфографічний словник української мови
2. вудильний — I -а, -е. Прикм. до вудила. II -а, -е. Признач. для вудіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вудильний — ВУДИ́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до вуди́ла. ВУДИ́ЛЬНИЙ², а, е. Признач. для вудіння.  Словник української мови в 11 томах