Значення в інших словниках
-
вузівець —
ву́зівець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
вузівець —
ВУ́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., заст. Студент вузу; вишівець. Як із вирію журавлі летять, так на свята з'їжджаються вузівці (В. Швець); Який же з мене студент і майбутній журналіст? Та, може, за цей час колишній вузівець навіть забув, як тримати в руці перо (О. Шугай).
Словник української мови у 20 томах
-
вузівець —
ВУ́ЗІВЕЦЬ, вця, чол., розм. Студент вузу. Як із вирію журавлі летять, так на свята заїжджаються вузівці (Василь Швець, Неспок. літо, 1959, 21).
Словник української мови в 11 томах