відгороджуватися

відгоро́джуватися

-уюся, -уєшся, недок., відгородитися, -оджуся, -одишся, док.

1》 Якою-небудь перепоною відокремлювати, відділяти себе або свої володіння від кого-, чого-небудь.

2》 перен. Позбавляти себе зв'язку з ким-, чимнебудь; ізолюватися.

Значення в інших словниках

1. відгороджуватися — відгоро́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відгороджуватися — ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДГОРОДИ́ТИСЯ, оджу́ся, о́дишся, док. 1. Якою-небудь перепоною відокремлювати, відділяти себе або свої володіння від кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. відгороджуватися — ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ (відокремлюватися від чогось), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ. — Док.: відмежува́тися, відділи́тися, відгороди́тися. Вілла "Урсула" з її мешканцями ніби жила своїм.. життям, відмежувавшись від подій (Н. Рибак); Потоком лиш..  Словник синонімів української мови
4. відгороджуватися — ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДГОРОДИ́ТИСЯ, оджу́ся, о́дишся, док. 1. Якою-небудь перепоною відокремлювати, відділяти себе або свої володіння від кого-, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах