відкликати
I відкл`икатидив. відкликати.
II відклик`ати-аю, -аєш, недок., відкликати, -ичу, -ичеш і діал. відкликнути, -ну, -неш, док., перех.
1》 Кличучи, звертаючись до когось, просити відійти від кого-, чого-небудь.
2》 Змушувати когось залишити місце призначення, припинити виконання певних обов'язків.
3》 діал. Повертати до попереднього стану благанням, просьбою, покликом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови