Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
відлущений —
відлу́щений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
відлущений —
ВІДЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відлу́щити. Мене вабила зламана козацька шабля, що визирнула з-під відлущеної штукатурки (Р. Федорів); Для ефективної дії ліків потрібно очистити просвіт слухового проходу від гною, сірки, відлущених часточок шкіри (з навч. літ.); Відлущений від стіни шар фарби.
Словник української мови у 20 томах